Мій досвід...

Матеріали досвіду роботи

вчителя математики та інформатики

«Формування інформаційно-комунікаційної компетентності на уроках математики та інформатики»

«Якщо ми будемо вчити  сьогодні так, як ми вчили вчора, ми вкрадемо у наших дітей завтра».

Джон Дьюї

Методична проблема та її актуальність

Докорінні зміни в сфері сучасного суспільства висувають якісно нові вимоги й до системи освіти, актуалізують проблеми виховання особистості творчої, активної, здатної відповісти на всі виклики часу. Саме тому на перший план шкільної освіти сьогодні виступають завдання створення сприятливих умов для виявлення та розвитку здібностей учнів, задоволення їх інтересів та потреб, розвитку навчально-пізнавальної активності і творчої самостійності.

У національній державній програмі «Освіта» зазначено, що приорітет в організації навчального процесу слід надавати сучасним технологіям і методам активного навчання.

У сучасному світі мабуть немає галузі, де б не використовувався комп’ютер. На початку XXI ст. у соціальному житті відбулися значні зміни, що сприяли формуванню нового типу суспільства – інформаційного. Основними характеристиками цього суспільства є:

ü   збільшення ролі інформації і знань у політичному, економічному, соціальному та культурному житті суспільства;

ü   зростання обсягу інформаційно-комунікаційних продуктів;

ü   створення глобального інформаційного простору, що забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей; їхній доступ до світових ресурсів; задоволення їхніх потреб у інформаційних продуктах та послугах.

Тому в сучасному інформаційному суспільстві дуже важливо, починаючи з шкільного віку, навчити учнів застосовувати ПК для оволодіння знаннями та їх практичної реалізації, вміти здобувати, критично осмислювати та використовувати інформацію, що передбачає оволодіння інформаційними технологіями. Нові інформаційні технології – це невід’ємна частина  нашого життя.

Виникає потреба створення такої освітньої системи, орієнтованої на виклики інформаційного суспільства, що сформує систему цінностей і пріоритетів інформаційного суспільства для використання інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні особистості. Перед школою постає завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини, конкуренто спроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість.

Суспільство «епохи інформації» вимагає від випускника володіння навичками XXI ст.:

Ø Критичне мислення і вміння вирішувати проблеми (гнучко адаптуватися у змінних життєвих ситуаціях, самостійно набуваючи необхідних знань);

Ø Комунікативні навички та навички співробітництва;

Ø Інформаційна грамотність (вміння швидко та ефективно шукати інформацію, критично та компетентно оцінювати та осмислювати інформацію, вміння творчо та креативно  використовувати її);

Ø IКT – грамотність (використання комп’ютерних технологій як інструменту для спілкування, досліджень, організації, оцінювання інформації, володіння базовим розумінням етичних та правових питань, пов’язаних з доступом та використанням інформації).

Саме тому я відчула професійну потребу працювати над проблемою:

«Формування інформаційно-комунікаційних компетентностей на уроках інформатики і математики».

Інформаційно-комунікаційна компетентність передбачає застосування інформаційно-комунікативних та комп'ютерних технологій, уміння працювати з різними джерелами інформації.

Перед собою ставлю перспектив­ну мету: підготовити дитину не до окремого уроку «на завтра», а жити вже сьогодні, тобто вияви­ти творчий потенціал учнів, ство­рити умови для розвитку творчої особистості, яка вміє формувати влас­ну думку, розв'язувати проблеми, здатна самостійно займатися влас­ною освітою. Намагаюся слідувати своєму креду: «Не звужуй життя до  уроку, а  урок розширюй до  життя».

Для  реалізації поставленої проблеми визначила основні завдання:

Ø вчити адаптуватися  в сучасних інформаційних умовах;

Ø вчити  творчо сприймати інформацію різного виду (текстову, відео, звукову, фото);

Ø формувати вміння пошуку, обробки, використання, зберігання та передачі потрібної інформації, оминати інформаційне «сміття»;

Ø допомогти дитині знайти й проявити себе у колективі;

Ø виховувати готовність використовувати комп’ютерні технології і навички на інших уроках та у повсякденному житті.

1. ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Домінуючою на уроках інформатики та математики  є інформаційно-комунікаційна компетентність, яка представлена як система компетентностей:

ü технологічна (усвідомлення комп’ютера як універсального автоматизованого робочого місця для будь-якої професії),

ü алгоритмічна (усвідомлення комп’ютера як універсального виконавця алгоритмів і універсального засобу конструювання алгоритмів),

ü модельна (усвідомлення комп’ютера як універсального засобу інформаційного моделювання),

ü дослідницька (усвідомлення комп’ютера як універсального технічного засобу автоматизації навчальних досліджень),

ü методологічна (усвідомлення комп’ютера як основи інтелектуального технологічного середовища).

При наявності технологічної компетентності учень зможе використовувати програмні та апаратні засоби найбільш ефективно (орієнтуватися в різноманітних програмних середовищах, знати можливості апаратних засобів. Наприклад, працювати з програмами створення презентацій, використовувати апаратні засоби: сканер, веб-камеру, інтерактивну дошку, тощо).

При наявності алгоритмічної компетентності – опановувати сучасні системи розробки програмного забезпечення, створювати алгоритми.

При наявності модельної компетентності – опановувати професійні пакети комп’ютерного моделювання та використовувати моделі електронних засобів навчального призначення (наприклад, використовувати моделі електронних засобів навчального призначення з фізики, хімії, біології та ін. на уроках).

При наявності дослідницької компетентності – застосовувати технічні засоби автоматизації досліджень (наприклад, виконувати лабораторні роботи з предметів природничого циклу, опрацьовувати матеріали до дослідницьких проектів).

При наявності методологічної компетентності – використовувати ІКТ для вирішення своїх соціальних потреб (наприклад, брати участь у форумах, листуватися електронною поштою, готовити електронні матеріали, враховуючи правовий аспект подання та використання інформації).

2. МЕТОДИ І ФОРМИ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА УРОКАХ

Математична освіта покликана зробити вагомий внесок у формування ключових компетентностей учнів як загальних цінностей, що базуються на знаннях, досвіді, здібностях, набутих завдяки навчанню. Отримані у школі знання та сформовані вміння і навички є важливими, але нині особливої актуальності набуває компетентність учня в різних галузях знань. Саме це є тим індикатором, що дає змогу визначити готовність учня до життя, подальшого особистого розвитку та активної участі в суспільному житті.

Головне завдання сучасного вчителя вбачаю у пробудженні та розвитку інтересу до оволодіння знаннями, що є рушійною силою пізнання та навчання

Хочеться звернути увагу на таку важливу проблему, як формування  інформаційної компетентності – вміння знаходити, опрацьовувати і використовувати інформацію з різних джерел. Формуючи цю компетентність, необхідно застосовувати завдання, які підштовхують учнів до пошуку альтернативних джерел інформації – додаткової літератури, комп’ютерної бази даних, мережі Internet.

Викладання математики пов’язане з використанням великого обсягу інформації, що робить застосування комп’ютерної техніки особливо ефективним, оскільки дозволяє дуже швидко опрацювати цю інформацію і представити її у вигляді малюнків, фотознімків, таблиць, схем, діаграм, презентацій, тощо. Тому завжди звертаю особливу увагу на важливість  формування навичок  роботи з ІКТ, підкреслюю, що вміння знайти необхідну інформацію, опрацювати її, застосувати для вирішення певних завдань та проблем є важливим для учнів у період навчання у школі  та у продовж життя.

Застосування мультимедійних засобів дає можливість комбінувати на одному уроці значну кількість цікавих завдань, залучаючи до роботи  більшу   кількість учнів. Тому для активізації пізнавальної діяльності використовую ресурси мережі Internet.

Інтернет-технології є беззаперечно корисними та зручними у своєму використанні, адже вони не потребують від користувача власного завантаження на персональний комп'ютер, достатнього всього вихід до мережі інтернет.

Інтернет-техноглогії є дуже різноманітними за своїми функціями.

LearningApps.org — онлайновий сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи. Він є конструктором для розробки різноманітних завдань з різних предметних галузей для використанням і на уроках, і позаурочний час, і для малечі, і для старшокласників.

Сервіс LearningАpps є додатком Web 2.0 для підтримки освітніх процесів у навчальних закладах різних типів. Конструктор LearningАpps призначений для розробки, зберігання інтерактивних завдань з різних предметних дисциплін, за допомогою яких учні можуть перевірити і закріпити свої знання в ігровій формі, що сприяє формуванню їх пізнавального інтересу.

Використовуючи даний сервіс, вчитель має змогу створити різноманітні завдання подаючи їх у різних формах: вікторин, ігрових завдань на знаходження пар, класифікацію, простого упорядкування, заповнення пропусків, кросвордів і пазлів, доповнення слів і т.д.

Використовувати вправи LearningАpps можна за допомогою гіперпосилань або закодувати QR-кодом.

Однією з проблем сучасного навчання є прагнення вчителя викликати в учнів зацікавлення до свого предмета при вивченні тієї чи іншої теми. Цьому сприяє створення ситуацій, які викликають інтерес до здобуття знань, мобілізують навички та вміння учнів, стимулюють розвиток пізнавальної діяльності. Тому на уроках намагаюся використовувати різні форми організації навчальної діяльності: індивідуальні, парні, групові і т.д. Такі форми роботи дають можливість залучати до роботи не тільки творчих, здібних дітей, а й учнів, у яких виконання деяких завдань викликає труднощі.

Застосування ІКТ допомагає при роботі в групах включати завдання складнішого характеру та виконувати більшу кількість вправ. І хоча основне навантаження лягає на більш ерудованих дітей, з високим інтелектом, але і слабші учні беруть активну участь в роботі. Так, опрацьовуючи теми, пов’язані з побудовою графіків функцій, учні за допомогою програм GRAN, GRAN–2D, Gran-3D краще розуміють залежність зміни графіків від зміни коефіцієнтів. Привчаю учнів давати повну, змістовну, логічну відповідь.

Для оцінювання та контролю теоретичних знань використовую самооцінювання, взаємооцінювання, взаємоопитування, створюю тести для програми Test-W2.

Презентації у навчально-виховному процесі присутні на багатьох уроках. Вони дають змогу підвищувати пізнавальну активність учнів, підвищувати пізнавальний інтерес до вивчення тем предметів шляхом демонтрації слайдів презентації з цікавим та яскравим матеріалом різниих типів.

Prezi — це засіб створення презентацій, якому дуже добре реалізований механізм зумінгу, тобто зміни масштабу зображення в процесі перегляду. Це дає змогу створювати презентації нового виду з нелінійною, ієрархічною структурою. Сервіс унікальний завдяки тому, що презентацію можна згорнути в одну картинку, і навпаки, кожен елемент презентації може бути збільшений для більш детального вивчення та залучення уваги учнів.

Презентації, створенні  за допомогою сервісу Prezi зацікавлюють учнів до  вивчення нового матеріалу, бо мають велику бібліотеку шаблонів, динаміку, змішування та візуальні об’єкти; вставки зображення, відео.

Основну мету вбачаю у тому щоб урок був результативним. Тому свою роботу будую так, щоб учень знаходив задоволення від навчання. Дитина повинна бачити позитивні результати своєї роботи. Намагаюся “не загубити” жодної дитини, даю можливість кожному розкрити себе. Така діяльність забезпечує формування здатності учнів працювати й співпрацювати в команді (учень - учні, учні - викладач), розв’язувати проблемні ситуації, застосовувати інформаційні й комунікаційні технології. У своїй роботі використовую методи навчання математики, що формують набуття математичних компетентностей в сучасній загальноосвітній школі:

1) метод конкретної ситуації (вчить школярів думати, уза­гальнювати, аналізувати, розглядати різні варіанти, скла­дати свої задачі. Доцільніше розібрати кілька способів розв’язання однієї задачі, ніж кілька схожих задач);

2) метод інциденту (залучення учнів до участі в  тижнях математики та інформатики, олімпіадах, учні вчаться долати інерт­ність, переборювати стресові ситуації);

3) метод мозкового штурму (привчає учнів на поставлені за­питання давати свої варіанти відповідей);

4) метод занурення (створюються ситуації, де учні з головою занурюються в поставлені завдання, ефективно роз­в’язують їх);

5) метод евристичних питань (спонукає учнів думати, ана­лізувати);

6) метод проектів.

Постановка запитань, що інтригують та зацікавлюють, – ефективний засіб заохочення учнів глибоко думати над значенням матеріалу, що вивчається. Коли учні зустрічаються із запитаннями, відповіді на які їх справді цікавлять, вони стають вдумливішими і допитливішими, серйозніше ставляться до навчання. А це допомагає учням побачити зв’язки між навчальними предметами та їхнім власним життям, навчання набирає для них більшого сенсу, дає можливість стати більш вмотивованими та самокерованими у навчанні.

Зміст навчального курсу «Інформатика» спрямований на оволодіння учнями методами і засобами інформаційних технологій для розв’язування задач, формування навиків раціонального і мотивованого використання комп’ютерів у своїй навчальній, а пізніше і професійній діяльності. Але під час навчання виникає цілий ряд проблем, які пов’язані з низькою мотивацією навчальної діяльності, нерівномірністю загальної підготовки учнів. 

 Як зацікавити? Що для цього зробити? Щоб спонукати учнів займатися інформатикою,  створюю на уроці творчу ігрову атмосферу.  Весь урочний час, дозволений санітарними нормами, витрачаю на роботу учнів з ПК, адже найбільша ефективність досягається на практичних заняттях. У зошитах учні записують лише найнеобхідніше.. Складаю проблемні задачі, що максимально наближені до реального життя. 

Вивчаючи тему «Табличний процесор»  створюю завдання  пов’язані  із професійною  діяльністю, наприклад, розрахунки в водоканалі, бухгалтерії тощо. На уроках організовую невеликі змагання. Даю не тільки конкретні знання, а й знайомлю зі способами самостійного здобування інформації.

На сьогоднішній день Інтернет є найпотужнішим ресурсом навчання. Жодна серйозна робота не обходиться без використання інтернет-матеріалів. Учні користуються навчальними онлайн-програмами, словниками, відео та аудіоматеріалами.

Формування ІКТ-компетентностей відбувається в процесі різноманітних видів діяльності на уроках та поза уроками.

Всі вони важливі, бо діюча особистість повинна зуміти виконати й просту механічну роботу, й складну творчу. На мою думку, творчі види роботи – найважливіші, бо дитину чекає постійне освоєння світу, а це  - не виконання вправи за зразком, це безперервний розвиток, постійне розв’язання нестандартних завдань, готовність до прийняття креативних рішень. На уроках створюю проблемні ситуації. Ще Сократ говорив: «Поставити дитину у безвихідь – значить поставити її у більш сильну позицію, оскільки тоді вона захоче дізнатися про щось нове й не зможе бути задоволеною, перебуваючи в стані незнання, вона неодмінно захоче вийти з такого стану, тобто – дізнатися».

Для активізації розумової діяльності учнів, для формування інформаційно-комунікаційних компетентностей  поєдную  традиційні форми  з інноваційними. Корисне все, що примусить дитину «зрозуміти → запам’ятати → засвоїти → вміти застосувати →  стати компетентною». Поява інтерактивних засобів навчання забезпечує такі нові форми навчальної діяльності, як реєстрація, збір, накопичення, зберігання, обробка інформації про досліджувані об'єкти, явища, процеси; передача досить великих обсягів інформації, представлених в різних формах, управління відображенням на екрані моделей різних об'єктів, явищ, процесів.

Навчання — це важка розумова праця. І щоб ця праця була успішною, вона має бути цікавою, бажаною для учнів. Причому, цікавим має  бути не тільки предмет, а й спосіб пізнання.

На своїх уроках я успішно реалізую методи інтерактивного навчання.  Коло ідей та дерево рішень є ефективними у вирішенні гострих суперечливих питань та базовим для створення списку загальних ідей, висуваю дискусійне питання та пропонує його обговорити в кожній групі. Після того як вичерпано час на обговорення, кожна група доповідає всьому класу лише один аспект того, що вони обговорили. Мозковий штурм, як правило, використовую на етапах актуалізації знань та мотивації навчальної діяльності. Прийом навчаючи учусь впроваджую вкінці уроку по закінченню практичної роботи, коли учень, який першим правильно виконав завдання, пояснює і вказує на помилки невстигаючим. Підводячи підсумки уроку використовую методи незакінчені речення, кошик, мікрофон. Роботу в парах практикую майже на кожному уроці на етапі робота з комп’ютером.

Впроваджую ігрові моменти: «Знайди помилку», «Кросворд», «Морський бій», «Поле чудес» тощо.

Інтерактивні методи навчання, які застосовуються на моїх уроках, дають змогу викликати та підтримувати в учнів пізнавальний інтерес до такої багатогранної, цікавої та складної науки, як інформатика та математика

Для стимулювання інтересу до навчання важливим є все, а особливо сама постать учителя, його вимогливість, принциповість, доброзичливість і, звичайно, глибокі знання та вміння віддавати їх своїм вихованцям.

Щоб упроваджувати в навчальний процес нові знання з інформаційних технологій,  постійно займаюсь самоосвітою, вдосконалююсь, розвиваюсь, спостерігаю за змінами в інформаційному середовищі. Бо як сказав Елвін Тоффлер, американський футурист: «У XXI столітті неписьменним вважається вже не той, хто не уміє читати і писати, а той, хто не уміє вчитися, доучуватися і переучуватися». Так, поряд з учнем росте й мій рівень компетентності й інтелектуальної культури.

ВИСНОВОК

Стрімкі темпи інформатизації суспільства і розвитку Інтернет-технологій  актуалізують проблему формування інформаційно-комунікаційної компетентності підростаючого покоління, яка сьогодні виступає одним з потужних чинників успішності навчальної, професійної, суспільної та інших видів діяльності молодої людини.

Тому працюю на пер­спективу, прагну змоделювати завтрашній день, створюю умови для розвит­ку кожної дитини, здатної самостійно розв'язувати будь-які життєві проб­леми.

Формуючи інформаційно-комунікаційну компетентність, вчу учнів адаптуватися  в сучасних інформаційних умовах, творчо сприймати різного виду інформацію; формую вміння пошуку, обробки, використання, зберігання та передачі потрібної інформації, оминати інформаційне «сміття». Для мене важливо ще й те, щоб кожен учень виконував для себе посильне завдання і відчував радість успіху. Також ефективним для навчання і виховання дітей є індивідуальний підхід. Для цього продумую, що робитиме кожний учень під час різних етапів уроку, добираю таку роботу, яка б створила ситуацію успіху. А це дає мораль­не задоволення і позитивні почут­тя, бажання бути активним у здобуванні знань, проявляти себе у колективі.

Досвід роботи переконує, що використання  ІКТ  є важливим засобом унаочнення навчального процесу, підвищення зацікавленості учнів навчанням, розвитку творчих здібностей та пізнавальної активної самостійності, розвитку алгоритмічного мислення, формування інформаційної культури, здатність до аналітики.

Інформаційно-комунікаційна компетентність є однією з ключових компетентностей сучасної освіченої особистості.

Плани на майбутнє:

·      Сприяти участі дітей у конкурсах, олімпіадах.

·      Працювати й надалі над розвитком інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, їх обдарованості.

·      Продовжувати створювати методичні наробки, розробки уроків, виховні заходи.

·      Вести  власний блог для обміну досвіду з колегами та тісної співпраці з батьками, учнями.

·      З  метою  підвищення  педагогічної майстерності займатися самоосвітою.